Трофічні зміни є зниженням доставки до тканин потрібних поживних речовин, що трапляється через недостатній кровообіг. Супутні захворювання трофічних порушень є захворювання судинної системи організму. Подібна клінічна картина спостерігається за:
Трофічні порушення переходять у трофічні виразки, цьому сприяє бездіяльність пацієнта.
Причинами утворення трофічних виразок можуть бути різні захворювання. Найпоширенішими серед них є:
Великий відсоток трофічних виразок (70 %) є результатом хронічної венозної недостатності, тобто трофічні виразки ніг. Процес виникнення подібних виразок наступний: в результаті застою підвищується тиск крові, що призводить до пропотівання плазми (рідкої частини крові) в навколишні тканини через стінки вен, і накопичення продуктів життєдіяльності клітин. Отже, їх токсичному впливу на тканини, набряку та ущільненню шкіри, в результаті відбувається здавлювання дрібних судин через набряк та розвиток ішемії. Підсумком цього стає послаблення захисних функцій шкіри, а з цієї причини найменше пошкодження призводить до приєднання інфекції.
Виявити можливу причину утворення трофічних порушень можна з її локалізації. Так, наприклад, на внутрішній поверхні кісточок утворюються венозні виразки, на стопі діабетичні, місцем утворення гіпертонічної виразки та виразки Марторелла є стопи, передня, задня та зовнішня поверхня гомілки.
Симптоми, що передують трофічній виразці:
Ускладнення трофічних виразок через приєднання інфекції:
Діагностичні дослідження мають на увазі наступний комплекс заходів:
Лікування трофічних виразок можливе консервативним методом та хірургічним.
Консервативним лікуванням трофічних виразок виступають: лікування захворювання, яке спричинило дефект, профілактика та боротьба з вторинною інфекцією. Лікар призначає венотоніків (наприклад, діосмін, венодіол), антиагреганти (аспірин, клопідогрель), при необхідності антибіотики.
Локальне лікування трофічних виразок – це застосування антисептичних мазей, а після знищення інфекції, мазей, які посилюють регенерацію тканин та загоєння ран (наприклад, іруксол).
Хірургічне лікування трофічних порушень стає можливим лише після закінчення терапевтичного лікування, і воно спрямоване на відновлення кровообігу у місці ураження. Використовуються малоінвазивні, безкровні та безболісні методи, такі як:
Одночасно проводиться видалення відмерлих тканин та хірургічна обробка рани. Якщо рана велика і глибока, то при лікуванні трофічних виразок може бути використана пластична хірургія.
Для затягування невеликим ранам потрібно близько 2 тижнів після хірургічної обробки, а якщо рана велика, то до 40 тижнів. На місці трофічної виразки залишається шрам, для кращого загоєння рекомендується використовувати венотоніки, епітелізуючі мазі (сприяють загоєнню) та місцеві антисептики. Результат буде значно кращим, якщо при хірургічному лікуванні не тільки усунули дефект, а й попередили причини. Наприклад, усунути застій крові, який стимулює порушення харчування тканин, допоможе минифлебэктомия, тобто. видалення ділянок варикозних вен. Так, післяопераційні рани гояться швидше і краще, а нові подібні дефекти після не утворюються.
Трофічні виразки в Одесі лікує лікар першої категорії, судинний хірург Руденко Михайло Сергійович. Лікар має 10-річний досвід у судинній хірургії. Хірург Руденко М.С. може допомогти попередити розвиток трофічних розладів та не допустити подальшого утворення трофічних порушень за допомогою сучасних безболісних методів без розрізів (РЧА, ЕВЛК, мініфлебектомія) та з мінімальними проколами.
Лікування трофічних виразок у місті Одесі – це швидко, безболісно та ефективно. Щоб дізнатися докладніше про терміни терапії та вартості, необхідно зателефонувати, або заповнити онлайн-форму на сайті.
До сфери інтересів лікаря входять питання сучасної судинної хірургії, мінівазивної флебології, естетичної флебології, а також питання ультразвукової діагностики захворювань венозної системи у загальних аспектах та лікуванні трофічних виразок.
